Як підготувати сайт до закону про державну мову та не вбити трафік

У 2019 році Верховною Радою України було ухвалено закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (укр. «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

У власників бізнесу часто виникає питання про те, що їм необхідно робити, щоб підготувати сайт до виконання вимог цього закону. На жаль, прозорість законодавства залишає бажати кращого і часто можна зустріти як неправильні трактування закону, так і використання формулювань і термінів, що абсолютно не відповідають тексту закону.

У цій статті ми розглянемо сам зміст закону і дамо рекомендації щодо підготовки сайту до нього.

Які існують вимоги до сайту з боку закону

Безпосередньо до сайтів належать дві статті закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної»:

• Стаття 30, пункт 2. Набуває чинності з 16.01.2021.
• Стаття 27, пункт 6. Набуває чинності з 16.07.2022.

З повним текстом закону можна ознайомитись на сайті парламенту України за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text

Текст статті 30 «Державна мова у сфері обслуговування споживачів» (укр. «Державна мова у сфері обслуговування споживачів»), пункт 2 мовою оригіналу:

«Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи — підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), в тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державним мовою. Інформація на державній мові може дублюватися іншими мовами.»

Текст статті 27 «Державна мова у сфері користувальницьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів» (укр. «Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів»), пункт 6 мовою оригіналу:

«Інтернет-представництва (у тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності, засобів масової інформації, які є зареєстрованими в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари та послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державним мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії на інших мовах. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж інші версії, та завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні.»

«Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари та послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.»

«Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні має завантажуватися за замовчуванням.»

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону.»

Що це означає?

Згідно із законом до сайту висуваються три основні вимоги:

1. Має бути україномовна версія сайту. Відповідно до пункту 2 статті 30 усі комерційні сайти в Україні повинні мати інформацію про товар або послугу українською мовою.

Це означає, що на сайті має бути україномовна версія з описом товарів чи послуг. Жодних додаткових вимог до сайту у рамках цієї статті не висувається.

2. Для користувачів в Україні за замовчуванням має завантажуватися україномовна версія сайту. Відповідно до пункту 6 статті 27 для користувачів з України україномовна версія сайту має завантажуватися за умовчанням, обмежень на існування версій сайту іншими мовами немає.

Саме ця вимога закону найчастіше викликає питання та неоднозначні трактування. Додаткових технічних вимог щодо реалізації цієї вимоги в законі не наводиться.

Примітка. Зважаючи на поширеність використання терміна «основна версія сайту» у розрізі обговорення цього закону, слід зазначити, що в рамках закону цей термін не використовується. Йдеться про завантаження сайту за умовчанням українською мовою для користувачів з України.

3. Повинний бути здійснений повноцінний переклад сайту в повному обсязі. Відповідно до пункту 6 статті 27 обсяг та зміст інформації на україномовній версії сайту мають бути не меншими, ніж обсяг та зміст інших мовних версій.

Додаткових роз’яснень щодо способу оцінки обсягу та змісту немає.

Що і як ми рекомендуємо робити власникам сайтів

1. Впровадити україномовну версію сайту. Однозначно рекомендуємо впровадження україномовної версії сайту на додаток до російськомовної. Якщо ви розробляєте або плануєте створення сайту, варто задуматися про наявність російськомовної та україномовних версій сайту вже на етапі розробки. Наявність україномовної версії сайту є обов’язковою згідно з 30 статтею, яка діє з 16.01.2021. Крім того, додавання україномовної версії сайту на додаток до російськомовної дозволить залучати більш ефективно додатковий трафік на україномовні запити. Його обсяг залежить від тематики та пошукової ніші, але можна говорити про орієнтовні 10%-25% від органічного трафіку.

2. Не поспішати з впровадженням завантаження за умовчанням україномовної версії сайту. Стаття 27, в рамках якої сайтам висувається дана вимога, набуде чинності 16.07.2022. Оскільки ця вимога є складнішою для реалізації в технічному плані, ніж вимога наявності україномовної версії, а також погіршує досвід користувача — ми рекомендуємо власникам сайтів не поспішати з його впровадженням. Можливо, за час до набрання 27 статті чинності будуть переглянуті деякі положення цього закону або скасовані штрафи за його порушення. Крім того, варто спостерігати за регулюванням виконання закону про мову, зокрема, статті 30 до дати набрання чинності статтею 27.

Реалізація мультимовності

При реалізації мультимовності необхідно дотримуватися нижчеописаних вимог.

1. Структура мовних версій сайту. Стандартною та найпоширенішою практикою є створення мовних версій сайту на підпапках. Структура сайту в такому разі має бути такою:

• Для сайтів, що вже функціонують російською мовою, україномовна версія створюється на підпапці /ua/. Російськомовна версія сайту буде без мовної підпапки на чистих URL-адресах. Тобто, структурно сайт буде організовано так:
  • https://site.com — російськомовна версія сайту.
  • https://site.com/ua/ — україномовна версія сайту.
  Для україномовної версії сайту підпапка не обов’язково має бути /ua/. Вона може бути довільною, наприклад /uk/ або /ukrainian/. Підпапка /ua/ є найбільш звичним та інтуїтивно зрозумілим варіантом.
• Для сайтів, які знаходяться лише на етапі створення, можливий альтернативний варіант в організації структури сайту за мовними версіями. Російськомовна версія організовується на підпапці /ru/, а українськомовна версія сайту робиться на чистій URL-адресі. Тобто, структурно сайт буде організований так:
  • https://site.com — україномовна версія сайту.
  • https://site.com/ru/ — російськомовна версія сайту.

Часто можна зустріти твердження, що саме така організація мовних версій сайту на підпапках є рішенням, яке б задовольняло вимогу статті 27, але це не так. У поточній редакції закону йдеться про потребу за замовчуванням завантажувати для користувачів з України мовну версію сайту українською мовою. Те, що головна сторінка сайту буде українською — не відповідає цій вимогі.

Якщо ви хочете з якихось інших міркувань зробити головну сторінку сайту саме українською, а не російською, або бажаєте перестрахуватися, вжити це як превентивний захід перед можливою зміною законодавства — можна використовувати саме таку схему організації мовних версій. URL-адреса зробити українською мовою, при цьому ви маєте наступну схему організації мовних версій:

• https://site.com — російськомовна версія сайту.
• https://site.com/ua/ — україномовна версія сайту.

Слід дотримуватись наступного алгоритму для мінімізації втрати органічного трафіку сайту:

1. Всі україномовні сторінки залишаються на підпапці /ua/, крім головної сторінки. Головна україномовна сторінка переноситься на URL-адресу https://site.com, а російськомовна головна на https://site.com/ru/.
2. Всі російськомовні сторінки переносяться за допомогою 301 редиректів з URL-адрес без підпапки на URL-адреси з підпапкою /ua/. Усі URL-адреси україномовних сторінок будуть на підпапці /ua/. Проблеми з налаштуванням 301 та переклеюванням російськомовної версії не буде.
3. З переклеювання випадає лише головна сторінка, оскільки налаштувати 301 редирект з https://site.com на https://site.com/ua/ не вийде — на https://site.com буде посаджена україномовна версія головною. Це єдина можлива точка просадки трафіку при зміні структури URL-адрес мовних версій.

Структура організації мовних версій сайту буде наступною:

• https://site.com — українськомовна версія головною.
• https://site.com/ua/ — російськомовна версія головною.
• https://site.com/ua/page/ — російськомовна версія внутрішньої сторінки.
• https://site.com/ua/page/ — україномовна версія внутрішньої сторінки.

2. Налаштування атрибутів hreflang. Під час реалізації мультимовності необхідно впровадити атрибути hreflang тега <link> на всьому сайті для коректного визначення мовних версій сторінок з боку пошукової системи.

Для російськомовних сторінок необхідно використовувати значення атрибуту hreflang=”ru” або hreflang=”ru-UA”, для україномовних — hreflang=”uk” або hreflang=”uk-UA”.

3. Переклад вмісту сайту. Перед реалізацією мультимовності повинен бути перекладений весь контент на відповідні мови. Крім основного контенту сторінок та наскрізних блоків (вміст шапки, підвалу сайту, меню, фільтри та сортування) необхідно не забути про переклад:

• метатеги;
• значення атрибутів зображень alt і title;
• значення властивостей мікророзмітки.

Залежно від CMS, яка використовується на сайті, для перекладу контенту українською мовою можна використовувати різні плагіни та модулі. Як правило, вони платні, або умовно безкоштовні до певного ліміту. Плагіни використовують API сервісів перекладу, наприклад Google Translate.

У будь-якому випадку, при використанні машинного перекладу знадобиться ручне доопрацювання та виправлення. Але використання такого плагіна дозволить значно заощадити час на переклад контенту при отриманні досить якісного результату. Шліфування машинного перекладу можна почати з основних та особливо важливих сторінок, а різні архівні записи можна зовсім не доопрацьовувати або зайнятися перевіркою їх перекладу через час.

Реалізація завантаження за умовчанням українськомовної версії сайту для користувачів з України

У поточній редакції статті 27 «Державна мова у сфері інтерфейсів користувача комп’ютерних програм та веб-сайтів» висувається вимога про завантаження за замовчуванням версії сайту українською мовою для користувачів в Україні. Хоча ми не рекомендуємо до набрання чинності цією статтею реалізовувати цю вимогу, наведемо алгоритм, за яким варто реалізовувати завантаження за замовчуванням:

• Користувач з України (місце розташування визначається за IP-адресою) при першому відвідуванні сайту (або після очищення cookie-файлів) повинен потрапляти на україномовну версію сторінки (незалежно від того, на яку мовну версію сторінки за URL-адресою він перейшов). перенаправляти на україномовну версію сайту під час першого відвідування. Якщо ваш сайт орієнтований на клієнтів лише в Україні — визначати місце відвідувача буде надмірним.
• Якщо користувач з України при першому відвідуванні сайту переходить на російськомовну версію сторінки, його автоматично перенаправляє на україномовну версію цієї ж сторінки. Як буде організовано перенаправлення (редирект) не важливо – як правило, це редирект з 302 кодом відповіді. Тут дуже важливо виключити примусові перенаправлення за мовними версіями для user-agent’ів пошукових систем. Якщо російськомовні сторінки будуть недоступні пошуку, вони можуть досить швидко вилетіти з індексу.
• Під час налаштування завантаження україномовної версії сайту рекомендується подумати про виведення додаткового повідомлення для користувача. Так, при першому відвідуванні сайту (або після очищення cookie-файлів), після завантаження сторінки користувачу в pop-up (випливаюче вікно поверх сторінки, що завантажується) виводиться повідомлення з попередженням, що користувач потрапив на україномовну версію сайту і він може або залишитися на поточній (українській мові). версію цієї сторінки. Тим самим закривається питання юзабіліті та мінімізуються незручності для користувача, який примусово був перенаправлений на україномовну сторінку. При зміні мови через селектор на сайті cookie файли оновлюються. При повторному відвідуванні сайту користувач перенаправляється на ту мовну версію сторінки, яка відповідає останній вибраній мові під час останнього сеансу відвідування сайту користувачем (ця інформація зберігається в cookie-файлах).

Приклад сайту з реалізацією. Як приклад великого сайту в Україні, який впровадив цей підхід із завантаженням україномовної версії за замовчуванням, можна навести Rozetka. При першому відвідуванні сайту — користувача через 302 редирект перенаправить на сторінку версії https://rozetka.com.ua/ua/. У разі подальшого вибору мови на самому сайті, користувач буде перенаправлятися при наступних відвідуваннях на відповідну мовну версію сайту.

Штрафи та санкції за порушення закону

Контролюючим органом є Уповноважений із захисту державної мови та її представники на місцях.

При виявленні порушень уповноважений або його представник складає акт за результатами контролю за застосуванням державної мови, в якому виносить такому суб’єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів з дати складання акта.

У разі повторного протягом року порушення вимог статті 30 уповноваженим або його представником складається протокол, який розглядається уповноваженим. Він може прийняти постанову і за повторне протягом року порушення винний суб’єкт може отримати штраф у розмірі від 5100 до 6800 грн.

Як відбуватиметься дана процедура щодо сайтів — зараз незрозуміло. Практика регулювання або відсутня, або невідома громадськості. У будь-якому випадку, у разі порушення вимог закону спочатку буде винесено попередження і ви матимете час на реалізацію вимог закону.

Примітка. З порядком дій, у разі порушення, поданим мовним омбудсменом можна ознайомитися за посиланням: https://mova-ombudsman.gov.ua/news/shcho-robiti-koli-vashe-pravo-na-otrimannya-informaciyi-derzhavnoyu-movoyu-porushene

Він відноситься, по суті, тільки до офлайн обслуговування. Але виходячи з нього слідує, що тільки після відмови на пряме прохання клієнта обслуговувати його українською мовою, і відмови при зверненні до керівництва може бути причина для подання скарги.